379 відгуків

Інтернет-магазин тимчасово не працює. Все буде Україна!

+380 (50) 396-26-90
+380 (98) 070-07-20
+380 (93) 036-15-00
ВелоPitStop - веломагазин, веломастерская

Велопохід "Сиваш-Арабатка-Казантип". Крим 2012

Велопохід "Сиваш-Арабатка-Казантип". Крим 2012

Збиралися ми довго, наскільки разів змінювався склад, пару разів змінювався маршрут і дата походу. Коли все було обговорено і домовлено вималювалася така картина.
Склад: tka4, Електрик, Філіп, Ігор, Споглядач, Миколайович, Vladimir.
Маршрут: з Вадима через Сиваш по дамбах на Новотроїцьке, потім по трасі на Генічеськ, потім Арабатка а після неї вздовж берега через Кам'янське-Заводське-Семенівку-Щолкіне на Казантип. Там розвертаємося і через АЕС на станції Сім колодязів і додому.
http://s3.uploads.ru/t/TKVRP.jpg

Дата: 21.09-24.09.

День перший 21.09.12

Ну, загалом, всі учасники зібралися на вокзалі вчасно. Не кваплячись упакували велосипеди. Наш поїзд №870 Миколаїв-Керч прийшов, без запізнення точно за розкладом о 7:29. Ми швиденько в нього занурилися.
http://s1.uploads.ru/t/X2dIe.jpg
Всі сім велосипедів досить добре вмістилися в одному тамбурі і нікому особливо не заважали.
http://s1.uploads.ru/t/dJxqX.jpg
Так і заважати було особливо нікому, вагони були напівпорожні.
http://s1.uploads.ru/t/xhfM8.jpg
У Вадима вивантажуємося. Вивантаження пройшла також як навантаження: дуже злагоджено і швидко.
http://s1.uploads.ru/t/6vRtT.jpg
http://s1.uploads.ru/t/bnvOF.jpg
http://s1.uploads.ru/t/1L9oH.jpg
На пероні збираємо велосипеди, перепаковываемся, переодягаємося в ходові речі.
http://s1.uploads.ru/t/3zKSf.jpg
http://s1.uploads.ru/t/RgJTH.jpg
Вирішуємо набрати на станції воду. Думали знайти її в туалеті, але там ми знайшли тільки дірку і яму. Зате прямо в залі очікування ми знайшли умивальник з нього води і набрали.
Закінчивши збирання вирушили в дорогу.
http://s1.uploads.ru/t/vAOY5.jpg
Правда наш бойовий настрій і гарний настрій трохи зіпсувало попередження місцевої жительки про те, що на дорогах багато керцов. Тому, коли ми виїжджали з Вадима, ми дивилися не стільки по сторонах, скільки під колеса.
Відразу за Вадимом ми виїхали на дамбу і посунули в бік Титану. Всі дамби, як ця, так і наступні, рясніли табличками про те, що це небезпечна зона і що ходити і їздити тут не можна.
http://s1.uploads.ru/t/Hwh4p.jpg
Вдалині виднілися високі і сильнодымящие труби Титану.
http://s1.uploads.ru/t/AHdZ2.jpg
Проїжджаючи біля самого титану ми зустріли місцевого велотуриста. Наговорили один одному компліменти, уточнили дорогу і поїхали далі.
http://s1.uploads.ru/t/tFxA4.jpg
http://s1.uploads.ru/t/twdOl.jpg
Погодка стояла те що треба. Невелика хмарність, не сильно жарко, помірний але попутний вітер.
Об'їхавши Титан знову виїжджаємо на дамбу і по ній виїхали на п-ів Східний Ріг, а з нього вже з іншої дамбі на п-ів Литовський. Його ми повинні були пройти вздовж північного краю і виїхати на наступну дамбу. Але незаметили потрібну розвилку і проїхали в глиб півострова. Спохватилися ми кілометра через чотири. Ну що тут поробиш? Розвернулися і назад. До речі, як згодом виявилося, цей гак був самим «керцовым» за весь похід. Постійно зупинялися і чистили покришки від колючок.
Повернувшись на можливе місце розвилки ми довго її, тобто розвилку і дорогу, що шукали. Але не тому, що розвилок багато, а тому, що їх взагалі не було. На карті дорога вказана, а в натурі його немає. Ледве ледве її знайшли. Дуже вона була заросла, трава по пояс. Їхали по ній практично як по бездоріжжю. Але зате виїхали за нею туди куди хотіли, тобто з наступною дамбі.
http://s1.uploads.ru/t/DaAkd.jpg
Тут звернули увагу, що Сиваш має дивний рожевий колір, а береги вкриті сіллю і у воді ніби айсберги з солі плавають.
http://s1.uploads.ru/t/RywLI.jpg
http://s1.uploads.ru/t/brFq3.jpg
http://s1.uploads.ru/t/HNX0f.jpg
http://s1.uploads.ru/t/5Y1Jb.jpg
http://s1.uploads.ru/t/vj56A.jpg
http://s1.uploads.ru/t/vfI31.jpg
Дуже цікаве і незвичайне видовище. Але в цілому пейзажі досить похмурі.
Так би і пройшов наш перший день подорожі в пошуках доріг у високій траві і спогляданні рожево-солоних берегів якщо б почався о 16:30 дощ. Хмари по небу цілий день ходили навколо так близько, і ми навіть бачили що далеко йде дощ, але нас це все обходило стороною.
І ось, в один прекрасний момент дощ дістав і нас. Ми тільки сфотографувалися на дамбі, що з'єднує мис Джангара з мисом Кутара (нажаль фото не передає дивовижний рожевий відтінок води в Сиваші, причому зліва від дамби вона рожева, а праворуч сірувато-блакитний) як на нас обрушилася сильна злива.
http://s1.uploads.ru/t/P2YIi.jpg
Ми на греблі, вода ліворуч, праворуч і зверху. Вітер такий, що аж велосипед здуває. Сховатися ніде. Коротше, повний пі@@@ц.
Побачили на березі, кілометрах у двох від нас, якісь будови. Їдемо туди. Поки доїхали практично повністю промокли незважаючи на всякі наші куртки і дощовики. Під'їхали. Виявилося насосна станція. А в насосній станції виявився сторож. І виявився цей сторож дуже хорошою людиною. Без зайвих питань впустив нас, закип'ятив нам чаю, пригостив медом і дозволив залишитися на ніч. Я дуже вдячний цій людині, такі зустрічаються дуже рідко.
Розташувавшись в насосній станції, ми на тлі насосів і розвішаних між ними мокрих речей були більше схожі не на мандрівників-туристів, а на гастрбайтеров. А особливу схожість з ними ми придбали, коли лягли спати на підлозі в побутівці слюсарів.
http://s1.uploads.ru/t/tM1Og.jpg
http://s1.uploads.ru/t/RPofm.jpg
http://s1.uploads.ru/t/8FhKZ.jpg
http://s1.uploads.ru/t/2EfSD.jpg
http://s1.uploads.ru/t/cwDIA.jpg
http://s1.uploads.ru/t/6ziLc.jpg
За день 58 км, 4 години ходового часу, середня швидкість 14,5 км/год (тут і далі дані з велокомп'ютера Миколайовича, тому що тільки він зміг уважно, педантично і головне регулярно знімати показання)

День другий 22.09.12

Вранці прокинулися раніше і в шлях. http://s1.uploads.ru/t/WbrLU.jpg
Так як йшов невеликий дощ і невідомо було наскільки проезжабельными будуть грунтові дороги ми вирішили трохи відійти від запланованого маршруту і продовжити шлях по асфальтованій дорозі на трасі. Перехід з ґрунтової дороги на асфальтовану був успішно здійснений в селі Новомиколаївка.
По трасі ми без особливих пригод дісталися до Генічеська. Зупинялися тільки біля баштанов для дозаправки організму кавунами і динями.
http://s1.uploads.ru/t/FfYsk.jpg
http://s1.uploads.ru/t/8pX9L.jpg
http://s1.uploads.ru/t/I1BwR.jpg
http://s1.uploads.ru/t/NRk4f.jpg
http://s1.uploads.ru/t/8wa2S.jpg
http://s1.uploads.ru/t/6J9tf.jpg
http://s1.uploads.ru/t/vwm0e.jpg
У Генічеську закупили провізію (ціни в магазині відсотків на 30 вище херсонських, а продавщиці явно вихованці радянський торговельної школи) і в'їхали на Арабатську стрілку.
http://s1.uploads.ru/t/vtkOC.jpg
Швиденько проїхали бетонку і доїхали до Стрілецької. У Стрілецькому набрали води і нарешті змогли відчути принади їзди по знаменитій арабатській гребінці. Скажу коротко – це кошмар.
http://s1.uploads.ru/t/01K7y.jpg
Оцінивши якість дороги вирішили відразу за Стрілецьким розбити табір, тим більше, що отже проїхали досить і навіть нагнали відставання від графіка через вчорашнього дощу.
На березі знайшли будова нагадує одночасно і навіс від сонця, і рятувальну вишку і голубник. Вирішили не ставити намети, а ночувати на другому поверсі.
http://s1.uploads.ru/t/rLRBc.jpg
Але вирішити це одне, а зробити це інше. Для початку Ігор з Філом закрили тентами альтанку з навітряного боку (вітер весь день був досить свіжим), а коли стемніло вітер повернувся на 180 градусів і успішно дулл на нас всю ніч, а тенти при цьому тільки плескали про перила і заважали спати.
http://s1.uploads.ru/t/WJYDH.jpg
Потім ми, допомагаючи один одному, видерлися на другий поверх. А коли всі залізли згадали, що забули справити малу нужду. Але дертися другий раз нікому не хотілося і всі вирішили що краще потерпіти до завтра.
http://s1.uploads.ru/t/jpT0A.jpg
http://s1.uploads.ru/t/z1DfT.jpg
Вночі мене розбудив тихий але дуже нецензурний зойк. Виявилося Ігор з Електриком вирішили вийти справити нужду. Першим виходив Ігор... Він і видав цей звук. Електрик побачивши як виходив Ігор передумав виходити, а просто попередив Споглядальника (він спав внизу на лавці) і окропив пісок з висоти другого поверху. Незважаючи на це все, ми, коли перестали сміятися, нормально заснули і міцно проспали до ранку.
За день пройдено 125,6 км, 6ч 50хв ходового часу, середня швидкість 18,4 км/ч.

День третій 23.09.12

Вранці встали, поснідали, зібралися і поїхали. Хоча, напевно, правильніше буде сказати потряслись. За такою мозготрясительной, зубостучательно і костедробительной дорозі я ще не їздив.
Буквально через 5 км з'явилися перші результати такої трясіння. У Споглядальника поламався багажник, лопнула одна з трубок. Але з допомогою знайденого вчора кілочка від намету, мотка дроту і якоїсь матері поломка була усунена. До речі, це була єдина поломка за весь похід.
http://s1.uploads.ru/t/1FyGh.jpg
http://s1.uploads.ru/t/0E6kU.jpg
Коли трястися по одній дорозі набридало ми починали шукати іншу, благо їх там багато йде паралельно один одному.
http://s1.uploads.ru/t/ijUcx.jpg
І треба сказати іноді траплялися досить тривалі ділянки де ми їхали 25-30 км/год, Але їх, на жаль, було дуже мало.
Трохи не забув. Ще дуже сильно дошкуляли мухи і комарі.
А ще ми знайшли на арабатці свердловину. В можу видно газовидобувна вишка.
http://s1.uploads.ru/t/7nxZj.jpg
Приблизно навпроти неї в 400 метрах від моря є острівець очерету, а в очеретах свердловина, а з неї тече вода. Так що в Стрілецькому не обов'язково дуже сильно тариться водою.
Але все коли-небудь закінчується. Підходила до кінця і Арабатська стрілка. Дотряслись до Соляного. Там набираючи воду дізналися від місцевого хлопця, що далі комарів на березі буде ще більше і ми вирішили зупинитися відразу за Соляним.
http://s1.uploads.ru/t/4ryN2.jpg
http://s1.uploads.ru/t/Iryql.jpg
Ну, нехай ми не доїхали до фортеці, але все-таки ми її проїхали. Ай да ми, ай да молодці ))).
http://s1.uploads.ru/t/qICZO.jpg
http://s1.uploads.ru/t/SqpA1.jpg
В цю ночівлю ми перший раз ночували в наметах.
http://s1.uploads.ru/t/hX84O.jpg
http://s1.uploads.ru/t/ra6cZ.jpg
http://s1.uploads.ru/t/w9bkA.jpg
Хоча вже лежачи в наметі з'явилися думки про те, що їх, тобто намети, можна було й не ставити. Погода була хороша.
За день пройдено 76,5 км. Час в дорозі 5год 35мин. Середня швидкість 13,75 км/ч.

День четвертий 24.09.12

Цей день у нас був ніби як бонусним. Основні цілі досягнуті, де хотіли б побувати – побували. Тому ми не кваплячись проїхали залишок Арабатки. Подивилися на фортецю.
Vladimirа як самого молодого змусили забратися на фортечну стіну для того щоб фотка була погарніше )).
http://s1.uploads.ru/t/T9Z8A.jpg
http://s1.uploads.ru/t/ymbBx.jpg
Проїхали Кам'янське та вздовж берега поїхали в бік Щолкіно.
http://s1.uploads.ru/t/pTv3J.jpg
http://s1.uploads.ru/t/atHxj.jpg
http://s1.uploads.ru/t/ith7d.jpg
По дорозі бачили кілька виходів з каменоломень.
http://s1.uploads.ru/t/l0RjE.jpg
http://s1.uploads.ru/t/xSeMu.jpg
В одну дірку хлопці залізли і там трохи поблукали
http://s1.uploads.ru/t/zEgL8.jpg
http://s1.uploads.ru/t/8m4pg.jpg
і навіть познайомилися з місцевими жителями
http://s1.uploads.ru/t/gbcCX.jpg
Вирішили ще раз сюди приїхати заради того, щоб вдосталь побродити по катакомбах.
На перекус з перекупом і з пересыпом зупинилися вже в Щолкіно.
http://s1.uploads.ru/t/Hzkqf.jpg
http://s1.uploads.ru/t/8njJ1.jpg
Після обіду неквапливо об'їхали селище, облаяли водія автомобіля, який не пропустив нас виїжджаючи з другорядної дороги і заїхали на залишки АЕС.
http://s1.uploads.ru/t/8id3x.jpg
http://s1.uploads.ru/t/tXD0u.jpg
Там я трохи розлютився, коли сторож сказав що треба грошей заплатити за екскурсію, і цим я завадив Споглядачеві домовитися зі сторожем. Ну що сталося те сталося... Всередину АЕС ми не потрапили. Зате ми завидна потрапили в п. Леніне.
http://s1.uploads.ru/t/c0h7e.jpg
Купили на станції квитки і виїхали до каналу на вечерю.
http://s1.uploads.ru/t/IVmBc.jpg
Після трохи відпочинку, посадка в поїзд, безсонна дорога додому
http://s1.uploads.ru/t/7w0Sv.jpg
і, власне, все. Приїхали ))
http://s1.uploads.ru/t/gLvFt.jpg
http://s1.uploads.ru/t/seMkf.jpg
http://s1.uploads.ru/t/0VhM9.jpg
За день пройдено 69 км, ходовий час 4г 35 хв., середня 15 км/ч.

Всього пройдено 330 км.

Всі. Похід закінчено.
Спасибі Електрику, Філіпу, Ігорю, Споглядачеві, Миколайовичу та Vladimirу за приємну компанію :).
Я поїздкою дуже задоволений

Інші статті

Наскільки вам зручно на сайті?

Розповісти Feedback form banner