Велопохід Тарханкут 2011

У вже далекому 2011 році вирішили ми з товаришем, якого звуть Ігор, прокотитися по Криму. В якості об'єкта підкорення був обраний півострів Тарханкут. Орієнтовно маршрут виглядав наступним чином. В Євпаторії поїздом, а далі на карті видно. Оскільки ми не задавалися точною датою фінішу, то для уникнення проблем з квитками і завантаженням у потяг, в якості кінцевого пункту був обраний Вадим. З Вадима два рази на добу ходить на Херсон приміський поїзд.

Місця ночівель не планували. Вирішили, що де сподобається там і ночувати будемо. Та й вирішити по іншому ми не могли, так як ніхто з нас в цих краях жодного разу не був (тільки в Євпаторії бували). В процесі приготувань до нас приєднався батько мого товариша, дядя Валєра.

Виїхали з Херсона 11,09 в 3,00 поїздом Київ-Євпаторія.
Переживали, як три велосипеда розмістимо. Але виявилося переживання наші безпідставні і три вельчика легко лягають на багажні полиці.
В Євпаторії прибули приблизно в 10 ранку.
Вивантажилися
 
зібралися
4

і трохи покаталися по Євпаторії
5

 

6 

 

Потім недовго думаючи рвонули в бік Донузлава. Наше «не довго думання» вилізло нам боком. Виїхали з Євпаторії трохи не тією дорогою і поїхали не багато не в ту сторону. Коли схаменулися, ґрунтовками повернулися на шлях істинний і порахували, виявилося, що помилка вилилася нам в невеликий гак і зайвих 30 км.
Не дивлячись на це, до вечора ми розташувалися на березі Донузлава.
7







 

Дуже красиве місце. Нам сподобалося.
8

Перший день закінчився. Пробіг приблизно 65 км (пізніше цифри уточню).

Вранці купання, неквапливі збори
9
 

захоплення місцевими видами
10
 

і в путь
11

 

Не кваплячись проїхали через Медведово і Окуневку до мису Урет. Попутно в кожному населеному пункті поповнювали запаси води і кому чого треба. Іноді поповнення виявлялося надмірним.
12

.
На березі попалися якісь однотипні споруди призначення яких з'ясувати не вдалося. Ми їх 6 або 7 штук насчиталь.
13
 

14 

Недалеко від мису знайшли місце для табору з хорошим спуском до моря і вирішили тут заночувати.

Далі все за вже відпрацьованою схемою: облаштування табору, захоплення місцевим краєвидом, купання, вечеря, відпочинок.
15







 

16 

 

17 
 

18 


 

Підсумки другого дня: приблизно 55 км пробігу і маса позитивних емоцій.

Вранці купання, сніданок, збирання і в шлях.
Протягом усього третього дня ми практично не їхали, тому що через кожні 100 метрів зупинялися і милувалися краєвидами.
19
 

20 

 

21 
 

22 
 

По дорозі зустріли велосемью з Києва. Їхали на Євпаторію.
23
 

Під'їхали до Чаші кохання. Спочатку хотіли проїхати, а потім вирішили скупатися. Щоб нас не запідозрили в «нехорошу» купалися по черзі .

24 
 

25 



 

Потім спробували зазирнути в дірку на великому Атлеші, але було очковато і заглянули тільки фотіком
26



 

27 

Вообщем цілий день присвятили лазіння скрізь і розглядання всього .

28 
 

29 

 

Не обійшлося без проколу. Я зловив колючку.
30








 

Невеликий відступ-попередження. У процесі вивчення околиць один з нас (не будемо тикати пальцем) вирішив скупатися ось в цьому місці (зелененькі внизу біля води, майже в центрі фотки):
31

На морі трохи штормить і незважаючи на поради не лізь у воду в цьому місці наш герой все-таки поліз. А от вилізти без допомоги не зміг. Там плоский камінь слизький і кожна вона на нього захльостує. Коротше борсався він там як тюлень. На камінь тільки вилізе, зачепитися нема за що, тут хвиля накочує і змиває тому...добре не головою об каміння... Але слава богу і резинці від велоштанов все закінчилося благополучно.
У такому екскурсійному темпі проїхали тарханкутський маяк
32

і заїхали в Оленівку. Тут ми поповнили запаси води, а Ігор отримав прокол і якийсь незрозумілий клацаючий звук при їзді. Заїхали на пляж і викупалися. Пляж в Оленівці очманілий – піщаний і дуже довгий. Як я вже говорив трохи штормило, була досить висока хвиля і коли ми виїхали на пляж видуха була як в кіно ніби виїхали десь на океанське узбережжя.

Зупинилися на відпочинок відразу за Оленевкой на мисі Прибойном. Це найзахідніша точка Криму.

33 

34 
 

Результати дня: пробіг близько 30 км, вражень в два рази більше ніж вчора.

Ранок четвертого дня почали пошуками клацання звуку у Игоревого велосипеда. Знахідка нас трохи засмутила.
35

 

Але до Оленівки було не далеко, а пошуки зварника недовгими. За 10 грн все було заварено благо рама сталева. І в дорогу. Планували за день проїхати Джангульське побережжя і доїхати до Бакальської коси де і зупинитися на ночівлю. Але краси Джангула не дали нам здійснити задумане
36

37 
 

проїхавши всього 15 км ми зупинилися в балці Великий Костел на цілий день.
38
 

Місце приголомшливе. Є колодязь з питною водою, а краси описувати не буду, треба там бути, щоб її оцінити. Цілий день відпочивали, купалися, засмагали, приводили себе і велосипеди в порядок.
39
 

Підсумки четвертого дня: пробіг 15 км, вражень...океан.

П'ятий день вийшов не дуже багатим на враження. Непоспішаючи зібралися, проїхали кілька балок
40

виїхали до Чорноморського. Тут сходили в музей.
41
 

А потім ми якось поїхали, поїхали... Пейзажі стали більш звичні і зупинятися нехотелось... І ми їхали, їхали, їхали... Непомітно доїхали до Бакальської коси... Не вразило... Дядя Валєра купався а ми з Ігорем не захотіли. Правда викупалися пізніше в северокрымском каналі біля Роздольного, порівняно з морем беее. Арбузов по дорозі купили...наші смачніше. Поїхали далі і до 19,00 доїхали до Красноперекопська. Далі їхати нехотелось, як нехотелось і розбивати табір. Коротше вирішили їхати додому потягом. Квитки змогли купити тільки на поїзд проїжджає в 00,46.
Так як чекати поїзда було ще довго, прямо на пероні приготували вечерю, поїли.
42

Підсумок дня: пробіг 150 км, і гостре бажання потрапити додому.
В поїзд сіли нормально. Доїхали швидко. По дорозі від вокзалу додому дощ накрив. Але це вже дрібниці.
Начебто все.

PS З-за специфіки їзди дядя Валєра виїжджав трохи раніше і приїжджав трохи пізніше (тому на фотках його мало), але весь шлях і, особливо, 150 км останнього дня він у свої 63 роки проїхав гідно.